Почесний президент міжнародної асоціації МАСП. Лікар-сексопатолог і психотерапевт. Доктор медичних наук, професор, дійсний член European Academy of Natural History, почесний президент Міжнародної асоціації сексологів та психологів, почесний президент Міжнародної федерації тренерів по імфітнесу, сексологів і секс-коучів, член Асоціації сексологів і андрологів України, професор кафедри сексології, психотерапії та медичної психології Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету. У 1974 р. з відзнакою закінчив лікувальний факультет Харківського медичного інституту (нині Харківський національний медичний університет). У 1983 р. захистив кандидатську дисертацію з психоневрологічних аспектів сексопатології. В 1992 р. відбувся захист його докторської дисертації «Синдром тривожного очікування сексуальної невдачі у чоловіків (формування, патогенетичні механізми, клінічні прояви, психотерапія)» в НДІ соціальної і судової психіатрії ім. В. П. Сербського (нині – Національний медичний дослідницький центр психіатрії та наркології імені В. П. Сербського [м. Москва, Росія]), яка була затверджена ВАК СРСР. У 2002 р. за результатами процедури переатестації (нострифікації) отримав диплом доктора медичних наук України. З 1984 р. по 1987 р. викладав на кафедрі психотерапії Українського інституту вдосконалення лікарів (остання назва «Харківська медична академія післядипломної освіти» [ХМАПО]). З 1993 р. по 2021 р. працював професором кафедри сексології та медичної психології ХМАПО, співробітником якої був з 1987 р. 1 листопада 2021 р. сталося злиття цієї кафедри з кафедрою психотерапії ХМАПО, на який продовжив працювати на посаді професора. 15 грудня 2022 р. ця кафедра увійшла до складу Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету. З 2002 р. по 2005 р. був заступником з наукової роботи директора НДІ сексології та медичної психології ХМАПО (до припинення його функціонування). Був заступником голови спеціалізованої вченої ради ХМАПО із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю «Медична психологія» (для лікарів і психологів) на протязі всього періоду її існування (2005-2021 рр.). У 2008–2012 рр. був головою товариства медичних психологів і сексологів Харківського наукового товариства. Є членом редакційних колегій науково-практичних журналів «Здоров’я чоловіка» (Київ) та «Психологічне консультування та психотерапія (Харків). Область наукових інтересів: • психогенні і соматогенні сексуальні дисфункції у чоловіків і жінок; • порушення поведінки, обумовлені сексуальними розладами; • психічна саморегуляція сексуальних функцій у чоловіків; • порушення сексуальної орієнтації, розлади статевої ідентифікації (гендерна невідповідність); • розробка, впровадження, апробація і адаптація нових психотерапевтичних методів і технологій. Г. С. Кочарян розробив концепцію утворення симптомів при сексуальних розладах; концепцію ерогенних сенсорних систем людини; плежецентричну парадигму терапевтичного супроводу пацієнтів з сексуальними розладами; діагностичний тест «Індекс адекватної сексуальної реалізації», що дозволяє виявляти мінімальні відхилення в сексуальній активності осіб, що зазнають вплив різних несприятливих факторів на статеву систему; вивчив формування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі у чоловіків, виділив його клінічні типи і варіанти перебігу, розробив його диференційну психотерапію; виділив і описав 12 патернів поведінки чоловіків, що спричинені сексуальними дисфункціями; вивчив проблему психічної саморегуляції сексуальних функцій у чоловіків з сексуальними порушеннями і розробив детальну класифікацію прийомів, які використовуються ними; виділив патогенні детермінанти мастурбації, їх негативні наслідки і розробив їх класифікацію; провів детальний метааналіз матеріалів, які присвячені впливу феромонів на поведінку людини і функціонування її організму; здійснив метааналіз проблеми гомосексуальних відносин у сучасному суспільстві, проблеми розладів еякуляції, проблеми оргазму і його розладів, проблеми гіпосексуальності та гіперсексуальності; виділив і охарактеризував моделі формування сексуальних розладів у хворих на хронічний простатит. Проф. Кочарян Г. С. розробив ряд високоефективних психотерапевтичних технік: прискорений варіант аутогенного тренування для лікування сексуальних розладів, прийом «помилковий сигнал», «спосіб зниження рангу значущості сексуальних розладів», техніку «психотерапія з урахуванням механізму проекції», прийоми «зіставлення за аналогією», «розширення свідомості», «зіставлення за контрастом», «систему еротичної сенситизації», «спосіб корекції поведінкових програм» для лікування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі та інших тривожно-фобічних розладів, який слід відносити до арсеналу технік нейролінгвістичного програмування (НЛП). Він також запропонував низку когнітивних прийомів для корекції внутрішньої картини хвороби у чоловіків із різними сексуальними дисфункціями. Їм адаптовані, апробовані та впроваджені у сексологічну практику: метод «змаху» та метод «вибуху нав’язливостей», що належать до НЛП. Останній з названих методів добре зарекомендував себе у випадках, які важко піддаються терапії. Також їм впроваджено моделювання у гіпнотичному стані та регресивний гіпноз для лікування хворих із сексуальними розладами. За вагомі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю професору Г. С. Кочаряну Міністром охорони здоров’я України оголошено подяку (5 вересня 2011, №510). Є автором понад 450 наукових та учбово-педагогічних праць. Книги «Частная сексопатология (руководство для врачей)» (М.: Медицина, 1983. Т. 2; в соавт.). «Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов» М.: Медицина, 1994; в соавт.). «Синдром тревожного ожидания сексуальной неудачи у мужчин и его лечение» (Х.: Основа, 1995). «Клінічна сексологія та андрологія (навчальний посібник)» (К.: Здоров’я, 1996; у співавт.). «Сексуальные дисфункции и трансформации поведения» (Х.: Академия сексологических исследований, 2000). «Терапевтические техники нейролингвистического программирования (НЛП)» (К.: Ника-Центр, 2002). «Половые феромоны человека (новейшая сексология)» (Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2005). «Современная сексология» (К.: Ника-Центр, 2007). «Гомосексуальность и современное общество» (Х.: ЭДЭНА, 2008). «НЛП: терапевтические техники». 2-е изд., испр. и доп. (М.: Эксмо, 2009). «Греческая любовь: пройди тест на гомосексуальность» (М.: Эксмо, 2009). «Расстройства эякуляции и их лечение» (Х.: Вид-во Віровець А. П.«Апостроф», 2012). «Эрогенные стимулы и сексуальность» (Х.: Изд. Рожко С. Г., 2017). «Оргазм, его расстройства и их преодоление» (Х.: «ДИСА ПЛЮС», 2018). «Гиперсексуальность» (Х.: «ДИСА ПЛЮС», 2020). ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2026). Контакти: Електронна пошта: kocharyangs@gmail.com Моб. тел.: +38 (095) 259-65-23 (представлений у Viber, WhatsApp та ін. соц. мережах), +38 (098) 521-61-46.
Лікування невротичних (різні страхи, підвищена дратівливість та запальність, розлади сну тощо) і соматоформних розладів (зокрема, психогенних порушень у роботі внутрішніх органів за відсутності їх органічного ураження), а також інших непсихотичних розладів психіки. Лікування сексуальних розладів у чоловіків: • Ослаблення статевого потягу та його болісне посилення; • Ослаблення чи відсутність ерекцій (напруги статевого члена); • Передчасна або затримана еякуляція (сім’явиверження) та її відсутність; • Страх сексуальної невдачі; • Розлади сексуальної переваги (порушення сексуальної орієнтації/парафілії/перверсії/сексуальні збочення). 3. Лікування сексуальних розладів у жінок: • Ослаблення статевого потягу та його болісне посилення (німфоманія); • Відсутність оргазму; • Психогенні диспареунії/геніталгії (болі в статевих органах, пов’язані з інтимною близькістю); • Психогенний вагінізм (спазм м’язів піхви при спробі здійснити статевий акт); • Сексуальна аверсія (огида до інтимної близькості); • Розлади сексуальної переваги (порушення сексуальної орієнтації/парафілії/перверсії/сексуальні збочення). • Несприятливі наслідки (психічні та сексуальні) зґвалтування. 4. Гармонізація відносин у подружній/сексуальній парі. 5. Допомога при стресі, зумовленому розривом стосунків з коханою/близькою людиною або її смертю, усунення небажаного (що стало обтяжливим) потягу до певної особи (нівелювання залежності від неї).