Сексуальна аверсія. Як виявити та вчасно собі допомогти?
“Колись мали палкий секс, а зараз відносини втратили свою чуттєвість і задоволеність. Cексуальне бажання щодня вщухає, коли щоразу, у відповідь на інтимну близькість від коханого(ої) отримую відмову. Про що це свідчить? Причина в мені?”
Насправді, у кожного своя причина, яку потрібно знайти, виправити, дослідити медичні та психологічні фактори відносин.
Сьогодні ми будемо говорити про розлад, який протилежний стану лібідо і є однією з форм сексуальної дисфункції, - сексуальна аверсія.
Дана стаття допоможе вам ознайомитись із симптоматикою сексуальної аверсії, навчитись виявляти перші прояви даної дисфункції, та зрозуміти, що робити якщо ви, чи ваш партнер(ка) вже там.
Перед тим, як ми “поринемо” глибше в симптоматику, мені хочеться звернути вашу увагу на один важливий момент. Відраза до сексу виступає захисним механізмом, за допомогою якого організм людини захищається. Причини цієї “тілесної броні“ можуть бути різні: втома, тривога, депресія, негативні сексуальні відносини в минулому, безуспішні спроби доставити радість сексуальному партнеру, такі психосексуальні травми, як інцест, сексуальне насилля, згвалтування, тощо.
Як бачимо, інша сторона “медалі” життєвого досвіду людини може приховувати достатньо травматичний біль для неї. Потребує індивідуального підходу, уважності та чуйності один до одного.
Про що нам говорить сексуальна аверсія?
В перекладі з англійської “sexual aversion” означає ‘сексуальна відраза’.
Це одна із форм партнерської сексульної дисфукції, що проявляється сильним, інколи необгрунтованим (ірраціональним) страхом перед статевою активністю. ЇЇ діапазон може бути широким: від негативного ставлення до сексуальних генітальних відносин та до відрази навіть зовнішнього вигляду партнера(ки).
Як проявляється аверсія?
Характерними ознаками у інтимному житті пари спостерігаємо подібні скарги:
- зниження або відсутність сексуального потягу до партнера(ки);
- сексуальний акт в сімейному житті переважно відсутній;
- постійне або періодичне уникання сексуальної близькості з партнером(кою);
- при запрошенні до інтимної близькості, одного з партнерів може кидати в жах, з'являється надмірне потовиділення, прискорене дихання та серцебиття, нудота, можливий навіть пронос при важких формах.
У більш важких випадках, відраза до сексу з'являється навіть при першій думці про фізичну близькість. В результаті чого, людина може повністю відмовитись від інтимного життя.
Також, варто зазначити, що зустрічається сексуальна аверсія як в чоловіків, так і в жінок. Хоча частіше все таки вражає прекрасну стать.
До чого може призвести сексуальна дисфункція в парі ?
Психологічні та психічні наслідки сексуальної аверсії можуть відображатись у гострих стресових розладах, депресії, патологічних станах тривоги, страху, крайньої безпорадності та відчаю, відчутті сорому та провини, самозвинуваченні та низькій самооцінці.
У відносинах зникає довіра
Людині, яка наприклад пережила негативний досвід сексуального насильства, може бути важко довіряти партнеру та людям. Вона боїться ділитись пережитим. Окрім цього, постраждала людина несвідомо може сприймати свого партнера, як потенційного насильника. Тому, виникнення проблем в інтимній близькості пари , на жаль вірогідне.
Відмічається відсутність почуттів до партнера(ки)
Людина з травматичним досвідом може ігнорувати власні почуття через захисну реакцію на пережите.
Що вчасно допоможе виявити сексуальну аверсію?
Зміна поведінки у відносинах
Зазвичай, для одного з партнерів характерна уникаюча поведінка перед статевою активністю. Відсутність будь якого інтересу до сексуальних відносин може дійти наприклад до відмовок про посилання на різні уявні причини, через яке статеве життя небажане або навіть неможливе, а також провокацій на сварки.
Головний симптом
Основним показником у виявленні сексуальної аверсії є наявність страху при першій думці про фізичну сексуальну близькість з партнером(кою).
Що робити якщо ви вже там?
Пропоную пригадати, що відраза до сексу йде захисним механізмом, за допомогою якого організм людини оберігається від травмуючих переживань. При цьому, фізіологічна сексуальна реакція та здатність, частіше за все, не порушена. Розуміння цього феномену нам показує, що позитивна динаміка змін можлива.
Лікування сексуального розладу сьогодні спирається на різні методи і способи лікування, кожен з яких має свою ефективність.
Головна увага у вирішенні проблеми спрямована на своєчасне отримання людиною психотерапії. Психотерапія довела свою ефективність по роботі з випадками психогенної природи.
Рекомендую також пам'ятати, що проблеми, які накопичувалися роками, неможливо вирішити в один момент.
Психотерапія допоможе виявити причину сексуальної дисфункції, опрацювати негативні спогади, насильство, поліпшити відношення до себе, налагодити якість спілкування між партнерами, відновити повагу один до одного, ділитись переживаннями, думками, планами.
Дозволяйте собі відчувати всі радощі повноцінного сексуального життя. Приділяйте більше уваги романтиці та чуттєвості. Пізнавайте себе. Бо все що живе всередині вас, є неповторним.
З теплотою, психолог-сексолог Валентина Кратік
Використана література:
- Г.С.Кочарян “Современная сексология” (2007р.)
- Брижит Мартель “Гештальт-терапия сексуальности” (2020р.)
- Юлия Зотова, Мария Летучева “Все дело в папе” (2022р.)
- Удо Баер, Габриэла Фрик-Баер “Стыд: стыдиться и быть пристыженным”(2022р.)
- Б.М.Ворнік, Є.В.Кришталь “Сексологія і сексопатологія”(2023).