Сексуалізація близькості

Сексуальність є однією із надважливих граней особистості, яка полягає в умінні отримувати насолоду від життя у всіх його проявах.
Але найбільше вона проявляється та розкривається у сексуальних стосунках із партнером, особливо якщо вони наповнені близькістю, довірою та почуттями. Тоді вони нас наповнюють, надихають, підживлюють нашу самоцінність та зближають з партнером.

Але, нажаль, сексуальність часто буває травмованою, понівеченою, заблокованою, зафіксованою на ранніх стадіях розвитку. Одна із причин травмування сексуальності, ще в дитячому віці – це сексуалізація близькості збоку батьків, яка потім формується в стратегію виживання та побудови партнерських сексуальних стосунків. У такому разі секс із партнером може  залишати по собі слід спустошення та самотності, а не насолоди та інтимного емоційного зближення, де сексуальність розкривається і стає джерелом насолоди та життєвої енергії.

Найбільш травматичною формою сексуалізації є сексуальне розбещення чи інцест між одним із батьків та дитиною або інших значущих осіб, як сексуальне зловживання владою дорослого над залежною та безпомічною дитиною.
Але травматичним для сексуальності дитини може стати і психологічний або емоційний інцест, коли безпосереднього сексуального контакту з боку батьків (чи іншої значимої фігури) немає, але присутнє розмиття сексуальних кордонів між дорослим та дитиною та наповнення їх близькості еротичним підтекстом, коли психологічно дитина стає на роль партнера, абсолютно не усвідомлюючи цього. Так, він звісно менш травматичний ніж фізичний інцест, але про це також варто говорити, адже зазвичай цьому не приділяють багато уваги, сприймаючи за норму, та це не применшує його шкоду для сексуальності, що тільки формується

Травмі сексуальності, зазвичай, передують інші травми.
Першою стає травма ідентичності - коли «Я» дитини не може бути сформованим та проявленим, а замість нього постає «фальшиве Я», яке будуть любити і приймати. Причиною цього можуть стати: або не бажання матері народжувати цю дитини, яка потім не відчуває себе вартою свого життя, або коли мама народжує дитину, щоб не стикатися зі своїми власними травмами, хоче звільнитися від самотності або відсутності сенсу життя. Тоді дитина стає втіленням батьків та їх «Я», їх сенсів, відмовляється від власних бажань та почуттів, щоб обслуговувати стратегії виживання батьків та їх емоційних станів. Це формує знання: щоб отримати увагу та любов, не можна бути собою, треба бути таким, яким тебе хочуть бачити та служити на благо іншим.

Травмі ідентичності може слідувати травма любові або прив’язаності.
Якщо значуща батьківська фігура, а найчастіше це мама, не задовольняє потребу дитини в прив’язаності, є холодною, мало емоційною або ігноруючою, тоді у дитини формується відчуття відчаю та самотності. І якщо є хоча б маленька можливість, дитина спробує компенсувати недостатність материнського тепла та ніжності з татом, а у дорослому житті цю компенсацію стануть закривати сексуальні партнери чи інші люди, від стосунків з якими така людина стає залежною, навіть якщо вони конфліктні, болючі та травмуючі.

Ці дві травми можуть стати тим підґрунтям, на якому і сформується травма сексуальності, адже у дитини є проблеми із усвідомленням власного «Я», потреб та кордонів, а також невтамоване бажання близькості, яким, часто несвідомо, і користуються дорослі для своїх компенсацій.

Якщо це хлопчик, то він від самого народження він знаходиться в полі  сексуальності матері і йому складніше відділитися від неї ніж дівчинці. Їхня близькість може бути сексуалізованою матір’ю, особливо у випадках незрілості або травмованої сексуальності жінки, відсутності сексуальних стосунків з партнером або їх проблемністю. Вона може говорити сину, що він найкращий чоловік на світі, її надія і опора, ставлячи його на місце партнера, може просити компліментів, як жінка та демонструвати своє тіло, надмірно оголяючись.

Вагомим фактором є також відсутність батьківської фігури або її слабкість для хлопчика, як приклад для чоловічої гендерної ідентифікації, а також можливості сепарації від матері. Наслідком цього стає постійний сумнів у власній мужності, для компенсації якої він може обрати стратегію частої зміни сексуальних партнерок, щоб довести собі та іншим, що він Чоловік. Але побудувати близькі інтимні стосунки з ними йому страшно, адже несвідомо він боїться, що і ця жінка «поглине» його «Я», як матір.

Якщо це дівчинка, сценарій дещо відрізняється. Травмі сексуальності часто передує травма прив’язаності, коли мама є холодною та відстороненою від доньки, а іноді і небезпечно агресивною. Тоді дівчинка може піти до тата за теплом та близькістю, якої не змогла отримати з мамою. І якщо тато теплий, емоційний, часто ще й в позиції «вічного юнака», дівчинці з ним легко, вона відчуває до нього довіру та ніжність. Тато ж дарує їй свою увагу, любов та обійми. Проблема виникає лише у тому випадку, коли тато переходить інтимні межі доньки та сексуалізує їх близькість. Особливо це проявляється, якщо сексуальні стосунки з партнеркою є проблемними і він не йде їх вирішувати з нею, а піддається спокусі відповісти на безумовну відкриту любов та ніжність доньки своєю нереалізованою пристрастю.

Дівчинка може дуже боятися втратити близькість із татом, адже він на відміну від мами хоч не відштовхує її, тому несвідомо погоджується на такі стосунки, сприймає їх як норму. В неї формується знання: за близькість із чоловіком потрібно «розплачуватися» своєю сексуальністю, інакше вона її не отримає просто тому, що потребує. Це також сприяє поглибленню  «голоду» по близькості, який може прагнути втамовувати через секс із майбутніми партнерами. Окрім того, якщо мама відсторонена і холодна, дівчинці складно ідентифікувати себе з нею, що формує сумніви у власній жіночності, тому вона може компенсувати це через сексуальні стосунки, коли сексуальна бажаність підтверджує для неї, що вона Жінка .

Особливою «спокусою» для батьків може бути період едипової фази, коли хлопчик «закохується» в маму, дівчинка в тата, вони проявляють багато ніжності та любові, якої можливо не вистачає від партнера.
Іншим «небезпечним» періодом може стати підлітковий, коли в юнакові чи дівчинці прокидається їх сексуальність. Їх тіло змінюється, з’являється сексуальна цікавість до себе та інших і батьки можуть надто акцентувати ці зміни, розпитувати про романтичні або інтимні стосунки або ж розповідати про свої, використовувати сексуалізовані натяки та «туалетний» гумор. Розмиття інтимних кордонів між батьками та дітьми, викликає змішанні почуття у останніх – від радості, що їх обирають, дають увагу, тілесного збудження, яке вони не контролюють, до відповідальності за емоційний стан дорослого, сорому та навіть провини, що вони своєю поведінкою могли спровокувати таке ставлення. За інтимні кордони та за прояв своєї сексуальності поряд з дитиною відповідальність завжди несе дорослий! Батьки мають залишатися сексуально недоступними для дітей, для того щоб їх сексуальність змогла «розвернутися» у зовнішній світ, щоб мати змогу дозріти та проявитися із рівними собі партнерами. Інакше її розвиток фіксується в інфантильному стані та не зможе стати дійсно джерелом насолоди та інтимної близькості.

Тобто, травма ідентичності формує втрату власного «Я» і  психіка дитини може бути «захопленою» психікою матері або батька і вони зливаються, що стає перепоною до формування близькості, коли є «Ти» і є «Я». Є або повне злиття і не розуміння кордонів або агресивне відштовхування зі страху поглинення іншим. А травма сексуальності, через досвід сексуалізованої близькості з батьками, може сформувати своєрідне розщеплення образу майбутнього партнера, коли сексуальне бажання виникає до недоступного партнера або партнера з яким немає близькості чи вона неможлива. Та протилежний полюс -  партнера, з яким виникає емоційна близькість і довіра, але зникає, іноді навіть раптово, сексуальне бажання, що пробуджує травматичні почуття та страх бути поглиненим психікою іншого в оргазмічному єднанні. Коли ж партнер емоційно- не доступний, тоді і страху бути поглиненим не виникає. Частіше це про різних партнерів і в сексології даний феномен називається комплексом «Мадонни та Блудниці» у чоловіків та «Лицаря та Розпусника» у жінок. Але це може проявитися і в одній парі, коли на початку стосунків, де близькості та довіри між партнерами ще немає,  в їхніх стосунках присутній пристрасний секс та бажання, але як тільки формується близькість, сексуальне бажання різко знижується чи зникає.

Тому, для того щоб сексуальність дитини сформувалася, а не травмувалася, дуже важливо, щоб дорослі вирішували свої сексуальні проблеми із партнером або в кабінеті фахівця та зцілювали свої травми, для того щоб не передавати цей травматичний сценарій власним дітям.
А також вчилися відповідально ставитися до побудови  здорових інтимних кордонів із дітьми, ростити їх у любові та повазі до їх особистості, не нехтувати та не знецінювати почуттями дитини, коли вона приходить із «закоханими» очима  та не відштовхувати її, лякаючись своїх реакцій на її ніжність можливим збудженням. А нести свою пристрасть до дорослого партнера.

А для того щоб ви могли ще більше поринути в розглянуту тему, пропоную вам невеликий список фільмів:

1. «Німфоманка», 2013 р. – про психологічний інцест дівчинки з татом.
2. «Обіцянка на світанку», 2017 р. – про психологічний інцест матері та сина.
3. Серіал «Секс/Життя», 2021-2023 р. – про комплекс «Лицаря та Розпусника»
4. «Кров та пісок», 1989 р. – про комплекс «Мадонни та Блудниці»

При написанні статті використала наступні літературні джерела:

1. Віртц Урсула «Вбивство душі. Інцест та терапія»
2. Каст Верена «Батьки – Доньки, Матері – Сини. Шлях від батьківського та материнського комплексу до власної особистої ідентичності»
3. Леонард Лінда Шиєрз «Емоційна жіноча травма. Зцілення дитячої травми, отриманою донькою у стосунках з батьком»
4. Рупперт Франц «Любов, пристрасть та травма. На шляху до здорової сексуальної ідентичності»