Роль сорому у формуванні сексуальної ідентичності.
"Я соромлюся свого тіла"
"Секс це непристойно"
"Боюсь здатися розв'язною"
Сексуальність є важливою та природною частиною людського життя. Вона впливає на наші стосунки, самооцінку та задоволеність життям. Однак питання сексуальності часто супроводжується почуттям сорому, яке може негативно впливати на наше ставлення до себе і своєї сексуальності.
Сором – це емоційний стан, який виникає, коли ми відчуваємо, що наші дії, думки чи частини нашого тіла не відповідають загальноприйнятим нормам та очікуванням чи нашим інтроектам (чужим переконанням, які ми сприймаємо як свої). У контексті сексуальності сором може бути пов'язаний з різними аспектами, такими як зовнішність, сексуальні бажання та уподобання, інтимні стосунки та сексуальний досвід.
Сором зазвичай спирається на приниження, пережиті в дитинстві, він складається на основі почуття власної неповноцінності, ненависті до себе, пригніченості, мовчання про свої страждання. Сором приводить людину в глухий кут, де вона залишається зовсім одна під пильним поглядом іншої людини або суспільства, відчуваючи від цього бажання провалитися крізь землю і зникнути.
Одне з основних джерел сексуального сорому - це культурні норми та очікування. Суспільство часто нав'язує певні стандарти краси та сексуальності, які можуть бути недосяжними для багатьох людей. Це може призвести до невдоволення своїм тілом та відчуттям, що ми не відповідаємо цим ідеалам. Наприклад, жінки можуть відчувати сором через свою зовнішність, розмір грудей або форми тіла, в той час як чоловіки можуть відчувати сором через свій статевий орган або мускулатуру.
Сором також може бути пов'язаний з нашими сексуальними бажаннями та уподобаннями. Якщо наші бажання відрізняються /чи ми думаємо, що відрізняються/ від загальноприйнятих норм, ми можемо відчувати сором чи провину. Наприклад, люди, які відчувають сексуальний потяг до представників тієї ж статі, можуть відчувати сором через свою гомосексуальність через стереотипи та дискримінацію, що існують у суспільстві.
Інтимні стосунки можуть стати джерелом сексуального сорому. Почуття сорому може виникнути, коли ми не відповідаємо очікуванням партнера або не виконуємо певних ролей у сексуальній сфері. Наприклад, людина може відчувати сором через свій сексуальний досвід або його нестачу, а також через нездатність зробити задоволення партнеру.
Сором у сексуальності може призводити до негативних наслідків для нашого фізичного та психічного здоров'я. Він може викликати депресію, тривогу та низьку самооцінку. Крім того, сором може перешкоджати відкритому та чесному спілкуванню про секс, що може ускладнювати наше розуміння та задоволення у сексуальних стосунках.
Розвиток сексуальності є важливою частиною розвитку особистості протягом усього життя. Воно починається з раннього дитинства і триває протягом усього підліткового та дорослого життя.
У дитинстві діти починають усвідомлювати своє тіло та виявляти інтерес до своєї сексуальності. Вони починають ставити питання про відмінності між хлопчиками та дівчатками, а також про їхні власні тіла. Важливо, щоб батьки та дорослі були готові відповідати на ці питання та забезпечувати безпечне та відкрите обговорення сексуальності.
Згадайте як поводяться маленькі діти – вони з цікавістю досліджують своє тіло, грають один з одним у лікарів, вивчають навіть геніталії. А от батьки та дорослі нерідко відчувають сором, коли спостерігають таку поведінку.
Для дітей тіло є просто тілом, для дорослих воно стає чимось ганебним. Якщо ви відчуваєте сором стосовно свого тіла або своєї сексуальності, це може означати, що в ранньому дитинстві було пережито травму сексуального насильства або сильного «соромлення» дорослими.
У підлітковому віці сексуальність стає ще значнішою. Це вік формування еротичного лібідо. Підлітки починають досліджувати свої сексуальні бажання, інтереси та переваги – від еротичних фантазій до еротичних експериментів. Вони починають формувати свою сексуальну ідентичність та визначати свою сексуальну орієнтацію.
Батьки часто бояться підліткової дитячої сексуальності, внаслідок чого виявляють сильний тиск на дітей - залякування, заборони, обмеження та підвищений контроль (особливо часто це спостерігається у батьків дівчаток).
Важливо, щоб підлітки отримували підтримку та інформацію про здорову сексуальність, щоб вони могли приймати усвідомлені рішення та бути відповідальними у своїх сексуальних стосунках.
Далі йде фаза розвитку сексуального лібідо (експерименти, спроби, пошук того, що подобається, як подобається, розуміння цінності сексуального життя, розуміння відповідальності).
Внаслідок недостатньої поінформованості та недостатнього проходження попередніх етапів сексуального розвитку у дівчаток підвищується ризик згвалтувань та небажаної вагітності.
На кожному етапі дитина-підліток-юнак/дівчина знайомляться з певними настановами. Спершу вони спостерігають, потім експериментують.
Найчастіше орієнтація йде реакцію батьків і найближчого оточення. Якщо вони зіштовхуються із засудженням - формується сором, який зупиняє перехід на наступні етапи розвитку сексуальності та порушує довірчі стосунки з батьками.
Чим більш ранньому етапі відбувається зупинка розвитку - тим складніше згодом порушення піддається корекції.
Дорослі також продовжують розвивати свою сексуальність протягом усього життя. Вони можуть шукати нові способи задоволення своїх сексуальних потреб та інтересів, досліджувати сексуальні фантазії, експериментувати з новими партнерами чи сексуальними практиками. Важливо пам'ятати, що кожна людина має свої індивідуальні уподобання та межі, і що сексуальні стосунки мають бути засновані на довірі, взаємності та повазі.
Пари, у яких сексуальні проблеми супроводжуються соромом, часто сваряться чи закриваються під час розмов про проблеми. Розмова може початися зі спроби розібратися у проблемі та знайти рішення, але швидко викликати відчуття безсилля та розчарування.
Партнер, який переживає сором, намагається ухилитися від визнання своєї ролі і відповідальності за ситуацію, що склалася, може почати ненавмисно звинувачувати іншого. Або обидва партнери можуть настільки соромитися і соромитися, що всі спроби поговорити закінчуються віддаленням один від одного.
Розвиток сексуальності також пов'язаний з освітою про сексуальне здоров'я та безпеку. Люди повинні бути обізнані про методи контрацепції, запобігання статевим інфекціям і сексуальному насильству. Освіта про сексуальність має бути доступною та інклюзивною для всіх, незалежно від статі, віку, сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.
У цілому розвиток сексуальності - це безперервний процес, який потребує освіти, підтримки та відкритого обговорення.
У складних ситуаціях корисно звернутися за підтримкою до сексолога, який допоможе розібратися з нашими страхами та соромом. Групові або індивідуальні терапевтичні сесії можуть допомогти нам розвинути більш позитивне ставлення до себе та своєї сексуальності.
Крім того, важливо отримувату освіту та бути поінформованим про сексуальність. Чим більше ми знаємо про наші тіла, сексуальні функції та різні аспекти сексуальності, тим більше ми усвідомлюємо, що наші почуття та бажання є природними та нормальними.
На закінчення, сексуальність і сором часто взаємопов'язані, але сором не повинен визначати наше ставлення до себе та свою сексуальність. Звільнившись від сорому, ми можемо розвинути більш позитивне та здорове ставлення до своєї сексуальності, що призведе до покращення нашої самооцінки та стосунків.
Література
- Кон И. “Подростквая сексуальность”
- Исаев Д.Н., Каган В.Е. “Половое воспитание детей”
- Мартель Б. “Сексуальность, любовь и Гештальт”
- Славина Т. “Сексология”, курс, лекции