• Асоціація
    Про нас Почесний президент Этичний кодекс Як стати учасником?
  • Наші спеціалісти
  • Навчання
    Відгуки про навчання
  • Корисно

Професійне вигорання сексологів



Вступ

Професійне вигорання — це стан фізичного, емоційного та ментального виснаження викликаний тривалим та надмірним стресом на роботі. Сексологи, як і багато інших спеціалістів у сфері охорони здоров'я мають високий рівень професійного вигорання через специфіку своєї праці. Постійна взаємодія з пацієнтами, складні емоційні переживання, необхідність підтримувати високий рівень емпатії викликають вигорання.

Причини професійного вигорання сексологів

  1. Емоційне навантаження: Сексологи часто зіштовхуються з інтимними та особистими проблемами своїх пацієнтів, що вимагає значних емоційних ресурсів. Постійне співчуття і необхідність зберігати емоційну стійкість є причинами виснаження.
  2. Високий рівень відповідальності: Робота сексолога пов'язана з високим рівнем відповідальності за добробут пацієнтів. Помилки у діагностиці чи терапії можуть призвести до серйозних наслідків у приватному житті або психічному здоров'ї пацієнтів.
  3. Стигматизація і упередження. В суспільстві і досі існують упередження щодо сексуального здоров'я і сексуальних проблем. Це викликає додаткові складнощі у професійній діяльності сексологів і може посилювати відчуття соціальної ізоляції.
  4. Тривалий стрес. Високий рівень стресу на роботі, пов'язаний з необхідністю вирішувати складні та делікатні питання, а також робота з пацієнтами, що проживають кризові ситуації, викликає хронічний стрес у спеціаліста-сексолога.
  5. Відсутність підтримки. Недостатня підтримка збоку колег, керівництва або професійних асоціацій може погіршувати симптоми професійного вигорання. Сексологи можуть відчувати себе самотніми в діяльності.

 

Симптоми професійного вигорання

Професійне вигорання має різні симптоми:

  1. Фізичне виснаження: хронічна втома, порушення сну, часті головні болі та зниження імунітету.
  2. Емоційне виснаження: відчуття спустошення, апатії, роздратованості і супутньої депресії.
  3. Зниження професійної ефективності: зниження продуктивності, погіршення якості роботи, втрата цікавості до професійної діяльності.
  4. Цинізм і дистанціювання: розвиток негативного ставлення до пацієнтів, колег і власної професії в цілому.



Методи попередження і подолання вигорання.

  1. Професійна супервізія та консультування. Регулярні зустрічі з колегами та супервізорами можуть допомогти сексологу подолати емоційне перенавантаження та отримати необхідну підтримку.
  2. Навчання та розвиток навичок саморегуляції. Тренінги зі керування стресом, медитації, йоги та інших методів релаксації сприяють зниженню рівня стресу та підвищують емоційну стійкість.
  3. Баланс між роботою та особистим життям. Важливо знаходити час для відпочинку, захоплень та спілкування з близькими. Аби запобігати емоційному виснаженню, необхідно підтримувати баланс між роботою і особистим життям.
  4. Створення  робочого оточення, що підтримує. Організація робочого оточення та умов праці такими, що сприяють зниженню стресу, а також розвитку культури підтримки та взаємодопомоги в колективі, професійному оточенні, асоціації.
  5. Професійне навчання та розвиток. Постійне підвищення кваліфікації та участь у професійних конференціях сприяють розвитку нових професійних якостей та навичок, а також підтримують професійну зацікавленість.

Висновок

Професійне вигорання сексологів є серйозною проблемою, яка вимагає уваги та вчасних заходів для профілактики та подолання вигорання.  Враховуючи високе емоційне навантаження, з яким зіштовхуються сексологи, важливо мати ефективні стратегії підтримки та самодопомоги. Професійна підтримка, доброзичливе робоче оточення, професійний розвиток можуть знизити ризик вигорання та сприяти тривалому професійному добробуту.  

Список літератури

  1. Maslach, C., & Leiter, M. P. (2017). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 16(2), 103-111. DOI: 10.1002/wps.20411
  2. Salvagioni, D. A. J., Melanda, F. N., Mesas, A. E., González, A. D., Gabani, F. L., & Andrade, S. M. (2017). Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PLoS ONE, 12(10), e0185781. DOI: 10.1371/journal.pone.0185781
  3. Garcia, C. L., Abreu, L. C., Ramos, J. L. S., Castro, C. F. de, Smiderle, F. R. N., Santos, J. A. D., & Bezerra, I. M. P. (2019). Influence of Burnout on Patient Safety: Systematic Review and Meta-Analysis. Medicina, 55(9), 553. DOI: 10.3390/medicina55090553
  4. Wright, H. M., Griffin, B. J., Shoji, K., Love, T. M., Langenecker, S. A., Benight, C. C., & Smith, A. J. (2022). Burnout Among Healthcare Workers in the COVID-19 Era: A Review of the Existing Literature. Frontiers in Psychology, 13, 851671. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.851671
  5. Zhang, Y., Wei, L., Li, H., Pan, Y., Wang, J., Li, Q., Wu, Q., Wei, H., & Wu, B. (2020). The Psychological Change Process of Frontline Nurses Caring for Patients with COVID-19 during Its Outbreak. Issues in Mental Health Nursing, 41(6), 525-530. DOI: 10.1080/01612840.2020.1752865
  6. West, C. P., Dyrbye, L. N., & Shanafelt, T. D. (2018). Physician burnout: Contributors, consequences, and solutions. Journal of Internal Medicine, 283(6), 516-529. DOI: 10.1111/joim.12752
Автор статті:
Вікторія Туркевич
Перейти на сторінку автора
Громадська Організація "МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ СЕКСОЛОГІВ І ПСИХОЛОГІВ" (ГО "МАСП")